У грудні 2014 року було збудоване перше в Берліні „контейнерне містечко“ – житло для біженців, що складалося з 367 різнокольорових контейнерів. Люди з багатьох куточків світу знайшли тут тимчасовий притулок – у незнайомому для них середовищі. Цей район міста також стикався з труднощами в повсякденному житті і намагався знайти нові форми самоусвідомлення та співпраці. Контейнерне містечко закрили у грудні 2025 року. Але події та особистий досвід продовжуватимуть формувати людей і надалі. Те, що сталося тут, є показовим для незліченної кількості інших районів, які так само несподівано стали і продовжують ставати місцями прибуття*.
* можна порівняти з терміном „міста прибуття» („arrival cities“) Дага Сондерса: місця, де оселяються люди з інших країн.
Виставка розглядає відносини між „контейнерним містечком“ і сусідством – відповідно до тематичних фокусів, у хронологічному порядку і з точки зору мінливих перспектив різних учасників. З цією метою було організовано декілька семінарів для обміну спогадами та ідеями, проведено індивідуальні та групові інтерв’ю з 37 особами, проаналізовано 34 гігабайти фотографій, відео та текстів, а також досліджено сучасні документи та літературу.
В результаті виходить багатовимірна система координат: окрім перебігу подій, неодноразово згадуються різні учасники ініціативи з прилеглого району, адміністрації та політики. У формі цитат вони звітують про власні дії та почуття у всеохоплюючих категоріях „Конфлікт і зцілення“, „До і після“, „Наодинці і разом“. Це розкриває моделі мислення та почуття, що стоять за особистими та соціальними проблемами. Таким чином, виставка розглядає себе як платформу, що об’єднує віддалені позиції, а також ставить відкриту дискусію вище за остаточні судження.
«Району Берліна під назвою Трептов-Кьопенік пощастило отримати перше так зване житлове контейнерне містечко, ці різнокольорові контейнери. А також перший так званий Tempohome в Альтглініке. Тепер ми, так би мовити, є трохи музейним районом.» (Районний офіс Трептов-Кьопенік, представник з питань участі та інтеграції, з 2014 року)
„маленька перлина“ (мешканка центру для людей похилого віку „Бетель Кьопенік“)